Головна | Про проект | Контакти |  ua |  ru

Федеративна республіка Німеччина
- Про Німеччину
- Передові технології та новації
- Інститути співпраці з Україною
Аграрний сектор Німеччини
- Загальна інформація
- Рослинництво
- Тваринництво. Селекція.
- Органічне сільське господарство
- Ліс, деревина і полювання
- Техніка
- Харчова промисловість
- Біоенергетика
- Навколишнє середовище
Сільськогосподарська політика ЄС
Аграрна наука та освіта
Аграрні проекти в Україні
Аграрні ринки
Виставки
Компанії

 

Огляд аграрної політики №4 - "Законопроект "Про сільське господарство": Повернення до центрального планування?"

Олег Нів'євський nivievskyi@ier.kiev.ua
Анна Кузнецова kuznetsova@ier.kiev.ua

 Німецько-український аграрний діалог
 Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Рейтарська 8/5 A, 01034 Київ Тел. (+38044)235-7502, 278-6360

Нещодавно Міністерство аграрної політики та продовольства України опублікувало законопроект «Про сільське господарство», в якому перелічені всі основні методи задля повернення центрального планування до українського сільського господарства. У чинній редакції законопроект має бути значно переглянуто, або краще відхилено взагалі.

Законопроект визначає основні принципи, механізми та інструменти державної аграрної політики (ДАП) в Україні. Цілі ДАП у законопроекті, головним чином, відображають цілі сучасної аграрної політики (ст. 4), зокрема, I) продовольча безпека та постачання високоякісних продуктів харчування та сировини для переробної галузі, II) експортно-орієнтований та конкурентоспроможний сектор, та III) внесок до збереження природи та ландшафтів. Однак, глибоко проаналізувавши законопроект, ми помітили, що під продовольчою безпекою мається на увазі продовольча достатність (ст. 13). Економічні дослідження чітко показують, що у той час як продовольча достатність дійсно забезпечує споживачів харчовими продуктами фізично, вона не забезпечує їхню економічну наявність. Дотримання продовольчої достатності виключить Україну з міжнародної торгівлі та вигод спеціалізації, що загалом збіднить країну.

Іншим недоліком є повна відсутність поліпшення продуктивності серед перелічених цілей ДАП. Економічні дослідження пропонують підвищення продуктивності як єдиний сталий напрямок підвищення конкурентоспроможності сільського господарства. Враховуючи теперішню прогалину у продуктивності, це має бути ключовим питанням для уряду; зосередження на прискоренні технічного прогресу та ефективності виробництва забезпечить продовольчу безпеку держави та збільшить внесок сільського господарства до національного економічного зростання та добробуту.

Ключовим елементом законопроекту є система так званих аграрнихпаспортів (АгПТ, ст. 12). Система структурована наступним чином: АгПТ розробляються для кожної адміністративної одиниці України; після цього вони агрегуються до регіонального та потім національного рівнів, тобто «АгПТ» України. Індивідуальні АгПТ розробляються на 5 років та містять продовольчі стандарти аграрного виробництва (АгПС, ст. 11), а також 5- тирічні виробничі плани, та досягнення інших цілей. Місцеві, регіональні та національні програми розвитку сільського господарства мають базуватись на цих АгПТ та досягати цілей, зазначених цими АгПТ.

Крім інших питань, основне побоювання щодо АгПС викликає встановлення норм щодо структури та ротації посівів, щільності утримання тварин, дотримання спеціалізації ферм тощо. Більш цього, законопроект передбачає адміністративну та навіть кримінальну відповідальність (ст. 17) за порушення цих АгПС у АгПТ.

Основним результатом цих нових елементів буде втрата «невидимої руки» ринку, направленої на реструктуризацію українського сільського господарства до більш конкурентоспроможного і продуктивного сектору. Замороження структур посівів та утримання тварин на 5 років порушує один з фундаментальних ринкових механізмів прилаштування виробничих планів до цінових змін на зовнішніх ринках; це «заморозить» неконкурентоспроможні ферми у секторі. Важливо пам'ятати, що соціальні втрати, які породжуються неконкурентоспроможними фермами, можуть з'явитись будь-де в економіці. По суті система АгПТ є поверненням до принципів центрального планування радянських часів.

Далі, важливим елементом ДАП є цінове регулювання. Законопроект пропонує дозволити цінове коливання у визначеному інтервалі, тобто, від мінімальної до максимальної ціни (ст. 38). Щоб зробити це можливим, держава може застосовувати ринкові інтервенції, заставні закупівлі, квотування експорту та імпорту, а також інші торговельні бар'єри. Крім того, можливе застосування адміністративних заходів, у разі якщо різниця між ринковою ціною та відповідним мінімально- максимальним інтервалом перевищить 20%.

Економічна література є досить одностайною щодо негативного впливу такого режиму контролю цін. Цей політичний інструмент вважається найменш ефективним для збільшення доходів виробників. Крім того, він суперечить стандартам СОТ та накладає величезні бюджетні витрати, а також завдає великих соціальних втрат економіці. Мінімальні ціни дозволяють дуже ефективним фермам отримувати надприбутки; водночас неефективні ферми отримують деякі прибутки та залишаються у секторі замість того, щоб бути змушеними покращувати своє виробництво або вийти. Це створює перешкоди для реструктуризації сектору, додає витрати до загального ланцюжка створення доданої вартості, знижує його міжнародну конкурентоспроможність та перекладає тягар усього цього регулювання на споживачів. Максимальні ціни, навпаки, обкладають податками фермерів, знижуючи таким чином їхню інвестиційну активність та уповільнюючи зростання продуктивності в секторі загалом. В першу чергу саме недоліки такого цінового режиму змусили ЄС почати реформування своєї Загальної Сільськогосподарської Політики (ЗСП) ще у 1992 році.

Загалом, законопроект має сильний «неринковий» нахил, або натякає на повернення до центрального планування, а також за великим рахунком ігнорує негативний досвід ЄС, отриманий на помилках їхньої зарегульованої ЗСП. У чинній редакції законопроект має бути значно переглянуто, або краще відхилено взагалі.

© AgroUA.net 2002-2011. Партнерство
Німецько-Український
Агрополітичний
Діалог
Посольство
Федеративної
Республіки Німеччина
Київ
111